Що змінилося для КЕП та е-печаток. Новини від Нацбанку
Кінець 2023 року увінчався змінами у сфері електронного документообігу (надалі – ЕДО), які викликали хвилю відповідних реформацій.
Нещодавно Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову від 12 грудня 2023 р. . №1298, якою було затверджено вимоги до форматів удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг, та вимоги до створення та перевірки удосконалених електронних підписів та печаток, що базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, яка унормовує технічні вимоги до створення та перевірки вдосконалених електронних підписів чи печаток (надалі – Постанова). Такі зміни дозволять використовувати вказані підписи для отримання електронних послуг на постійній основі, а використання КЕП (і тим самим токенів) відтепер не є обовʼязковим.
Нагадаємо, досі удосконалені електронні підписи та печатки використовувалися в межах “експериментального проекту” на період воєнного стану. Так, норми Постанови КМУ №193 “Про реалізацію експериментального проєкту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів” були “відкладені” у звʼязку із воєнним станом, щодо використання бізнесом спеціальних токенів для зберігання КЕП.
Мінцифра зазначає: “Постанова значно спростить отримання та використання вдосконалених електронних підписів. Замість КЕПу тепер можна буде використовувати УЕП, якщо законом не вимагається інше. Крім того, фізичні та юридичні особи зможуть використовувати електронний підпис, не зберігаючи його на захищеному носії. Це, зокрема, дасть змогу забезпечити безперебійне функціонування електронного документообігу та перевірки користувачів. Постанова також допоможе гармонізувати українське законодавство у сфері електронних довірчих послуг з європейським.”
Відповідно, Нацбанк визначив свої зміни до регулювання використання електронного підпису (надалі – ЕП) – Постановою Правління Національного банку України від 20 грудня 2023 року №172 Про затвердження Положення про використання електронного підпису та електронної печатки (надалі – Положення). Цим Положенням визначається єдиний порядок використання електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України, на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю на яких здійснює Національний банк України; під час надання платіжних послуг. Норми поширюватимуться і на учасників ринку небанківських фінансових послуг та їхніх клієнтів.
Також, Нацбанком врегульовано цим Положенням застосування всіх видів електронного підпису та електронної печатки на ринках фінансових та платіжних послуг, визначено нові види ЕП та електронної печатки (удосконалений ЕП з кваліфікованим сертифікатом, УЕП з кваліфікованим сертифікатом, цифровий власноручний підпис (ЦВП)), а також, вимоги до створення та зберігання електронних документів, забезпечення інформаційної безпеки під час обробки електронних документів в інформаційних системах фінансових установ.
Так, цим Положенням НБУ зазначає, що під час створення, оброблення та зберігання електронних документів використовуються:
- кваліфікований ЕП (далі – КЕП);
- ЦВП;
- УЕП з кваліфікованим сертифікатом;
- УЕП;
- ЕП Національного банку;
- простий ЕП;
- кваліфікована електронна печатка;
- електронна печатка з кваліфікованим сертифікатом;
- удосконалена електронна печатка.
Зауважимо, що Положенням визначено, що ЕП має юридичну силу незалежно від технологій, що застосовуються для створення ЕП, але якщо відповідає таким умовам:
1) електронні дані, що використовуються для створення ЕП, є унікальними та однозначно пов’язані з підписувачем і не пов’язані з жодною іншою особою;
2) ЕП дає змогу однозначно ідентифікувати підписувача;
3) технологія використання ЕП забезпечує підписувачу під час підписання контроль електронних даних, які підписуються, та електронних даних, які використовуються для створення ЕП;
4) під час перевірки відповідно до затвердженого в установі порядку не виявлено будь-яких змін в електронному документі;
5) під час перевірки відповідно до затвердженого в установі порядку не виявлено будь-яких змін ЕП після підписання електронного документа.
Використання УЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП здійснюється на підставі договору між установою і клієнтом установи. Установа ж в свою чергу самостійно приймає рішення про використання того чи іншого виду ЕП та електронної печатки з дотриманням вимог законодавства України.
Визначено і особливості використання саме КЕП ( в разі створення електронних копій з паперових документів, створення електронних документів постійного і тривалого (понад 10 років) зберігання тощо).
Такі зміни в сфері ЕДО сприяють подальшому розвитку безпаперових технологій не лише для сфери надання фінансових і платіжних послуг, а й розвитку сфери електронної документації загалом.
