Чому вашому бізнесу потрібен Електронний Суд?
Е-суд як складова частина (підсистема) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі – ЄСІТС), вже тривалий час забезпечує обмін процесуальними та іншими документами в електронній формі між учасниками судових процесів, а також забезпечує можливість отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів.
ЄСІТС же включає також ряд модулів, окрім Е-суду та Е-кабінету, а тим самим і можливості (автоматизованого розподілу справ, фіксування судового процесу та участі учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, автоматизації процесів, які забезпечують потреби користувачів ЄСІТС, тощо). Так, ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України ще у 2021 році надала учасника справи право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, чим реформувала судову систему взагалі.
Поява такої електронної системи, як і популяризація систем електронного документообігу загалом, була викликана цілями реалізації режиму рaperless в Україні (див. Закон “Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг” № 1689-ІХ), а тим самим, боротьбою із паперовими документами, корупцією тощо, задля прозорості та пришвидшення ряду процесів, повʼязаних із документообігом.
Звичайно, “часи ковіду” також стали підштовхуючою силою для реалізації подібних діджитал-проектів проектів до Е-суду, як от Е-контракти, Е-гарантії, Е-архів тощо. Так і Е-кабінети у ЄСІТС стали невідʼємною частиною судових процесів.
Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами” № 3200-IX від 29 червня 2023 року (надалі – Закон) визначив, що використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі для учасників судового процесу стає обовʼязковим.
Нагадаємо, що з 18 жовтня 2023 року така реєстрація стала обов’язковою для адвокатів, нотаріусів, державних та приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та юридичних осіб публічного права (у розрізі господарського процесу), коли для інших – в добровільному порядку.
Та відповідно до Закону, починаючи з 20 лютого 2024 року реєстрація у ЄСІТС стала обов’язковою і для юридичних осіб приватного права, які є учасниками цивільних та адміністративних справ, а також юридичні особи приватної форми власності, які є учасниками цивільного та адміністративного процесів, стали зобов’язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС.
Також, беремо до уваги те, що за невиконання обовʼязку реєстрації в ЄСІТС наступає і відповідальність: суди можуть застосовувати негативні процесуальні наслідки (залишення процесуального документа без руху чи без розгляду, або ж повернення) відповідно до змін, визначених Законом. Господарським процесуальним кодексом України (надалі ГПКУ) вже визначено ряд положень щодо врегулювання питань із цим повʼязаних. На приклад, відповідно до ст. 174 ГПКУ суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 ГПКУ зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Для тих, хто досі не зареєстрував свій Е-кабінет в ЄСІТС, залишаємо посилання: https://id.court.gov.ua.
Для тих, хто планує розібратися більш детально у цій темі, запрошуємо на безкоштовний вебінар з Електронного суду, якій відбудеться 21 лютого о 15:00. Реєстрація за посиланням: https://bit.ly/3wjrpWB
З огляду на вищесказане, від діджиталізації процесів, пов’язаних із електронними документами, не втекти ні бізнесу, ні органам державної влади. Наразі, більшість із електронних послуг та можливостей стали вже чимось обовʼязковим та буденним. Війна ж, в свою чергу, також стимулює бізнес (особливо релокований) використовувати електронні інструменти в своїй роботі, і Е-суд тут не виключення. До прикладу, багато підприємств стикнулися на початку війни із знищенням документації, яка зберігалася в папері, після чого перейшли до використання електронного документообігу та їх сервісів.
Як сказав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, «Держава — це сервіс. І вона повинна робити все, щоби спрощувати, а не заважати», — прокоментував підписання закону Федоров. От ми і спостерігаємо за низкою нормативних змін зі сторони держави та маємо можливість отримувати переваги від діджиталізованих процесів.
